Рано чи пізно перед автовласником виникає питання про придбання або виготовлення зарядний пристрій для автомобільного акумулятора (АКБ). Одним з варіантів вирішення цього питання є виготовлення зарядного пристрою з старих блоків живлення (БЖ) типорозміру АТХ від комп'ютерів.
Однією з вдалих конструкцій зарядного пристрою (ЗП) з БЖ АТХ є ЗУ, опис якого наведено в [1]. Але таке рішення має недолік: пристрій боїться неправильного підключення АКБ, в результаті якого ЗУ може вийти з ладу. Існують вирішення цієї проблеми, але схеми переробки або складні, або не дозволяють одночасно виконувати функції блоку живлення і зарядного пристрою. Автор пропонує свій варіант зарядного пристрою для АКБ на базі ЗУ [1]. Схема показана на доопрацювання малюнку. На цій схемі додатково встановлені деталі, в позиційних номерів яких присутня літера «а». Наприклад, Ra7 і т. п.
Принцип роботи пристрою такий же, як і в статті [1], але на виході діодного складання VDa1, VDa2 підключений стабілізатор напруги, який одночасно є захистом від переполюсовки АКБ. Схема забезпечує стабілізацію як по напрузі, так й по струму.
Стабилизатор на микросхеме DAa1 типа К142ЕН12 стабилизирует напряжение в пределах 14,2… 14,5 В. Для уменьшения нагрева силовых транзисторов используется обратная связь, выполненная на оптроне U1, которая поддерживает отклонение входного напряжения DAa1 в пределах 2,5…3 В при любом токе. Принцип регулировки по току также описан в [1]. Если необходимо несколько ступеней регулировки тока, то R26 необходимо заменить ступенчатым переключателем. Величину R26 для каждой ступени рассчитываем по формуле:
R26=l·R24·R17/U0,
де U0=5 В, R24=0,1 Ом, R17=4,7 кОм, тобто R26=94·l.
В аварійній ситуації при переполюсовке АКБ схема працює наступним чином:
- При работающем ЗУ ток протекает от АКБ по цепи: клемма «-» через R24, трансформатор, диодная сборка, стабилизатор, клемма «+» АКБ. Работает обратная связь по току и ограничения по напряжению, так как вся величина приложенного напряжения падает на транзисторе VT2. В результате начинает работать оптрон U1, что приводит к полному прекращению работы компьютерного БП. Стабилизатор переходит в режим стабилизации тока, величина которого задается резистором Ra5. Величина ограничения тока должна на 2…ЗА превышать максимальный выходной ток. Резистор Ra5 рассчитывают по формуле:
Ra5= 1,35/I.
- При вимкненому ЗУ струм протікає з тієї ж ланцюга, але схема не працює.
Величину выходного напряжения 14,2…14,5 В настраивают подбором номинала резистора Ra7. Для полной зарядки АКБ требуется повысить выходное напряжение до 15…15,5 В. Это можно выполнить при подключении дополнительного сопротивления параллельно или последовательно с Ra7.
Деталі. Транзистор VT2 може бути будь даної структури з Uкэ>40 В і Ік, який перевищує максимальний вихідний струм в аварійному режимі на 20%. При необхідності в якості цього транзистора можна використовувати кілька з'єднаних паралельно. VT2 встановлюють на радіаторі площею 300 см2 з обдувом, так як при встановленому максимальному струмі 6 А на ньому розсіюється до 20 Вт теплової потужності. При короткочасному аварійному режимі достатньо, щоб VT2 не вийшов з ладу від теплового пробою.
Діоди VDa3, VDa6-VDa8 будь, VDa4 і VDa5 швидкодіючі, все на напругу U>40 Ст. Діодна збірка VDa1, VDa2 використовується від переделываемого блоку живлення. Резистори R24 і Ra5 повинні бути достатньої потужності для розсіювання тепла, що виділяється в аварійному режимі (Ppac=I2R). Саме зарядний пристрій можна виконати в корпусах від двох блоків живлення, пристыкованных один до одного (див. на фото).
Література
- Андрюшкевич В. Переделка компьютерного блока питания в лабораторный и зарядное устройство // Радио. – 2012. – №3.
Автор: Сергій Давидов, р. Маріуполь
Джерело: журнал Радиоаматор №7/8 2015
